От уявіть, що ви натерли собі п’ятку? Таке собі відчуття, неприємне.
А якщо це не п’ятка? А ваша улюблена квіточка? Теж лейкопластир наліпите?) Щоби нічого не терлося і не заїдало у дверному замочку, треба добре змастити і ключик і сам дверний замочок)
Так, щось я перегнула з тими аналогіями, ми ж люди дорослі, давайте казати прямо. Наявність змазки під час сексу та інтимних пестощів просто необхідна. Так, організм і жінки і чоловіка виробляє таку змазку. Але іноді її просто недостатньо, чи виробляться запізно. Ви ж не можете скомандувати своєму тілу: – «так а ну, швиденько мені два літри в студію з ванільним ароматом!»
Як добре, що ми живемо у 21-му столітті і людство вже винайшло лубрикант. І хвала небесам - це не солідол і не китовий жир)
То що таке лубрикант? Лубрикант – це спеціальна змазка, що зменшує тертя, зволожує слизову інтимних органів і запобігає мікротравмам. Це основне, є кілька приємних бонусів, але про них розповім трохи нижче. Коротше, лубрикант робить наше інтимне життя більш безпечнішим і більш приємнішим.
Не можна сказати, що лише наше покоління раптово стало перейматися силою тертя. Скільки існує на світі секс, стільки і спроб щось винайти дієве для комфорту. До прикладу, у стародавньому Китаї ще до нашої ери варили якусь слизьку жижу з водоростей. У Древньому Римі у якості лубриканта використовували вгадайте що? Вірно! Оливкову олію, куди ж без неї) Японці робили лубрикант із ямсу, це така велика картопля розміром із таксу. А вже у 1859-му році англійський хімік Робертом Чезбро винайшов вазелін. Гидота ще та) Але на наше щастя вчені ще винайшли гліцерин, а трохи згодом і силікон.
Тож давайте швиденько пройдемось по основним видам сучасних лубрикантів, бо в кожного з них є свої плюси та приємні бонуси:
- лубриканти на водній основі. Лубрикант на водній основі – це найпоширеніший лубрикант у світі. Чому? Бо він підходить і для вагінального і для анального сексу, він не пошкодить жодну вашу інтимну іграшку, легко змивається. Єдине що – такий лубрикант вбирається шкірою, тому, якщо у вас забіг на довгу дистанцію, треба буде додавати за потреби.
- лубриканти на силіконовій основі. Головна фішка змазки на силіконовій основі – це те, що вона покриває шкіру тонесенькою плівкою, що не вбирається і важко змивається водою. Тому її вистачає на довше та можна використовувати у ванній чи під дощем) Пробували, ні?)) Єдиний нюанс – такий лубрикант не можна використовувати із силіконовими іграшками, бо зіпсуєте і іграшку і настрій собі.
- лубриканти на комбінованій основі. На комбінованій – це означає і на водній і на силіконовій одночасно. Це, так би мовити, поєднання всіх їхніх переваг в одному флаконі.
- лубриканти на олійній основі. Роблять такі лубриканти звісно не з оливкової олії холодного віджиму, а з більш екзотичних)) З таким лубрикантами будьте обережні, вони не сумісні з більшістю іграшок та латексом.
І це лише вершина айсбергу. Бо існують лубриканти зі збуджуючим чи стимулюючим ефектом. Лубриканти спеціально для анального сексу, вони більш густі і містять розслаблюючі інгредієнти. А ще є лубриканти для оральних пестощів, вони стимулюють виділення слини і їх можна їсти. Цукру у таких лубрикантах нема, тож можна їсти і не товстішати. Чого тільки нема, є навіть такі, що імітують сперму. Хочете їжте, хочете ні)
Головне нагадую, що все, що торкається шкіри і пхається всередину, повинно бути перевірено вами на алергічні реакції. Тому, перш ніж купувати одразу каністру лубриканта про запас, придбайте його пробник)
Цьом, любі мої)
